Проблема ліквідності комерційних банків.

Термін «ліквідність» (від латинського «Liquidus» - «рідкий, текучий») у буквальному розумінні слова характеризує легкість реалізації, продажу, перетворення матеріальних цінностей у грошові кошти.

Як вода за ознакою текучості відноситься до рідини, так і активи банку в залежності від легкості перетворення їх у грошову форму (в готівкові гроші чи в кошти на рахунках банку) визначаються як ліквідні або неліквідні.

Активи банку згідно міжнародних банківських стандартів за ступенем їх ліквідності можна поділити на три групи.

Перша група. Ліквідні кошти термінової готовності або першокласні ліквідні кошти (високоліквідні активи). Це - каса, кошти на коррахунках у центральному та інших банках, першокласні векселі та державні цінні папери Проблема ліквідності комерційних банків.. Внаслідок недостатнього розвитку фінансово-кредитного ринку України векселі та державні цінні папери доцільно віднести до другої групи ліквідних коштів.

Друга група. Це ліквідні кошти в розпорядженні банку, які можуть бути перетворені в грошові кошти. Мова йде про кредити та інші платежі на користь банку з терміном виконання в найближчі 30 діб, умовно реалізовані цінні папери, зареєстровані на біржі (як і участь в інших підприємствах і банках) та інші цінності, включно з нематеріальними активами.

Третя група - неліквідні активи. Це прострочені кредити і безнадійні борги, будівлі та споруди, які належать банку і відносяться до основних фондів.

Ліквідність банку - це його здатність забезпечувати вчасне та Проблема ліквідності комерційних банків. повне виконання грошових зобов’язань. Ліквідність банківських установ визначається збалансованістю активів і пасивів та відповідністю строків розміщення активів строкам залучення пасивів згідно з банківським балансом.

Баланс комерційного банку вважається ліквідним, якщо його стан дозволяє за рахунок швидкої реалізації коштів за активом покривати термінові зобов’язання за пасивом. Можливість швидкого перетворення активів банку в грошовому форму для виконання власних зобов’язань обумовлена рядом факторів, серед яких головним є саме відповідність термінів та обсягів розміщення фінансових ресурсів термінам та обсягам їх залучення.

Отже, банк вважається ліквідним, якщо суми його грошових коштів, які можливо швидко мобілізувати з інших джерел, дозволяють вчасно Проблема ліквідності комерційних банків. виконувати зобов’язання за пасивом. Необхідно підкреслити, що з метою підтримання своєї стабільності банк повинен мати певний ліквідний резерв для виконання непередбачених зобов’язань, які можуть бути викликані змінами стану грошового ринку, фінансового стану клієнтів або банків-партнерів.

Діяльність комерційного банку постійно відтворює протиріччя інтересів акціонерів та інтересів клієнтів банку, так званий конфлікт «прибутковість - ліквідність». Вона базується на загальновідомому факті, що менш ліквідні активи є найбільш дохідними.

Із цього правила є виключення. Наприклад, вкладення коштів в будівлі, устаткування та інші види основних фондів є низьколіквідним розміщенням капіталу. Ці активи не приносять доходу. Разом з тим, такі вкладення виступають передумовою забезпечення Проблема ліквідності комерційних банків. прибутковості банку, оскільки без них його діяльність взагалі неможлива. Однак, загальна тенденція полягає в тому, що високоліквідні активи не можуть бути одночасно високоприбутковими.



Банки, визначаючи стратегію і тактику свого розвитку, керуються правилом максимізації прибутку. Вони намагаються розмістити капітал в найбільш дохідні операції, часто без належної оцінки їх ризикованості. Це містить загрозу ліквідності і навіть банкрутства банку.

Вирішення даної проблеми досягається шляхом доведення комерційним банкам нормативів ліквідності балансу та достатності капіталу.


documentahlzzmv.html
documentahmagxd.html
documentahmaohl.html
documentahmavrt.html
documentahmbdcb.html
Документ Проблема ліквідності комерційних банків.